Хасиди у Чорнобилі

Головна, Новини, Слайд

Уже впродовж низки років на початку вересня в Умані на Черкащині готуються до візитів паломників-хасидів. Десятки тисяч їх з усього світу  їдуть до цього містечка на Черкащині, аби зустріти іудейський новий рік, або Рош-га-Шана, на могилі раввина Нахмана Бреславского, або, як його ще називають цадика (перекладається як праведний, благочестивий) Нахмана. Згідно з юдейським календарем, це 5782 рік «від створення світу». Цього року Рош-га-Шана відзначають 6-8 вересня.

Втім, не всі знають, що на Вишгородщині в її нинішніх адміністративних межах також існувала династія хасидів, і залишилась могила-мавзолей засновника династії Менахема Нахума Тверського. Цей мавзолей знаходиться у Чорнобилі. З огляду на те, що це все ж зона відчуження, кількість хасидів, які приїздять сюди, не така велика. І все ж вони є.

Учасники дослідницької етнографічної експедиції «Чорнобиль: перервана традиція» під час огляду мавзолею побачили невелику групу хасидів, які приїхали вклонитися могилі цадика. Мавзолей засновника династії нині – практично у такому ж стані, як усе в Чорнобилі – активний наступ рослинності на будь-які споруди дає свої результати, і все ж  усипальницю знайти неважко.

Директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко, коментуючи отримані у межах діяльності експедиції відомості про релігійне життя Чорнобиля до радянських часів, звернула увагу на те, що тут було немало єврейських культових споруд.

« У першій половині XIX століття у місті було три православні церкви: Іллінська, Миколаївська і Богородицька. Ці храми до нас не дійшли. Ще ми знаємо, що У 1660 році в місті було засновано домініканський монастир, у 1757 році у Чорнобилі був зведений дерев’яний римо-католицький костел Успіння Богородиці. Також до встановлення радянської влади у чорнобилі було 5 синагог, які згодом використвулись за іншим призначенням. У них облаштували: військкомат, суд, клуб, школу. Така кількість синагог була пов’язана з тим, що у Чорнобилі жило немало євреїв. Серед них найвідоміша – династія рабинів Тверських, засновник якої – Менахем Нахум Тверський – поселився у Чорнобилі між 1777 і 1780 роками», – зазначила Влада Литовченко.

У джерелах, які описують історію хасидизму на Чорнобильщині та історію власне цієї династії, зазначається, Чорнобильські (тверські) хасиди виникли у XVIII столітті на території сучасної Київської області  і  внесли досить потужний вклад в хасидський рух. 

Так, засновник династії рабинів Тверських був учнем засновника хасидизму Бааль Шем Това і Дов-Бера із Межиріча. Менахем Нахум Тверський написав книгу «Me’or Einayim» (Світло очей),. яка набула значної популярності серед хасидів і стала однією з основних праць хасидського руху. Після Менахема Нахума Тверського Чорнобильську династію продовжив його син цадик Мордехай із Чорнобиля, відомий як Чорнобильський магід (єврейський релігійний проповідник). Його проповіді та бесіди було опубліковано в книзі «Likutei Torah». У Мордехая з Чорнобиля було восьмеро синів, які всі стали рабинами в різних містечках на території сучасної України. Тверські жили в Чорнобилі мало не півтора століття, і титул цадика переходив від батька до сина.

До речі, до Чорнобильської династії, крім власне чорнобильських, входили також рабини з Черкас, Тального, Макарова, Сквири, Малина, Горностайполя та низки інших населених пунктів.  Чорнобильська династія пережила Холокост, хоча немало її представників загинуло під час другої Світової війни. Нині також існує кілька хасидських дворів, які є прямими спадкоємцями і послідовниками династії. В Ізраїлі це такі громади, як  Чорнобиль, Рахмастрівка, Тольна. За даними 2016 року рід рабинів Тверських налічує понад 50 тисяч нащадків у різних країнах світу.

Як розповідає один з нащадків династії Іцхак Тверскі, який нині живе у Нью-Йорку і який зібрав чималий архів документів про свою родину,  Менахем Нахум був популярним проповідником і чорнобильська громада запросила його до себе, щоб він став місцевим рабином. «Місцеві люди вважали його фантастичним проповідником і святою людиною. Він поселився в Чорнобилі десь між 1777 і 1780 роком. Підтвердження цьому ми знайшли в даних перепису 1795 року, де також зазначено, що його син Мордехай жив з ним по-сусідству», – каже Іцхак Тверскі.

За словами українського історика, дослідника хасидизму, викладача Києво-Могилянської академії Ігоря Турова, у кінці ХІХ століття у Чорнобилі з майже 11 тисяч жителів дві третини з них становили євреї.

 «Українські етнічні території на той час посідають друге за кількістю єврейського населення місце у світі. По всьому Правобережжю розкинулися єврейські містечка, оскільки за законами царської Росії євреям жити у великих містах забороняли. Українські селяни, які становили меншість у містечку, або жили у навколишніх селах, привозили до містечка на ринок свою сільськогосподарську продукцію, а в євреїв купували ремісницькі вироби. Містечка були схожі між собою», зазначає дослідник у коментарі Радіо Свобода.

Також історик розповідає про те, якими видами діяльності займалися євреї в Україні. «Єврейське містечко – зазвичай це невелике поселення, де була центральна ринкова площа, там розташовувалася церква та синагога. І навколо було поселення, яке за устроєм принципово не відрізнялося від села. Відрізнялося лише тим, що його мешканці займалися ремеслом та торгівлею. Більшість послуг ремісників давали саме євреї – це були, ковалі, молочники, кравці, шевці», – звертає увагу Ігор Туров.

З кінця XVII і до початку ХХ століття Чорнобиль був одним з найбільших центрів хасидизму. Сюди приїжджали хасиди із всієї Польщі й України. У 1920 році, під час Громадянської війни,  династія тверських цадиків залишає Чорнобиль. Сьогодні у мертвому місті залишається могила цадика-засновника тверської династії Менахума Нахума (рік смерті – 1798). За інших обставин вона могла б стати місцем масового паломництва хасидів, як наприклад могила духовного лідера брацлавських хасидів – рабі Нахмана.

Оскільки євреї цікавляться місцями, де проживала непересічна династія раввинів, організатори чорнобильського туризму включили в програму турів відповідний напрямок. Зокрема, приблизно рік тому було затверджено офіційний маршрут №24 «Єврейський історичний». Про це йдеться на ресурсах ДАЗВ. Маршрут містить п’ять локацій, які мають значення для паломників-хасидів. Після в’їзду у місто Чорнобиль, по вулицям Радянській та Карла Лібкнехта вони прямують до вулиці Червоноармійської, 17, де поруч з колишньою школою знаходяться усипальниці, де поховано святих хасидської віри. Потім у паломників є можливість подивитись на колишню синагогу, в якій у радянські часи було розташовано військкомат. На вулиці Радянській знаходиться діючий Будинок культури, у минулому – це єврейський кагал. Після огляду синагоги відвідувачі прямують до старого єврейського кладовища, де розташовано пам’ятний знак на місці розстрілу єврейського населення у 1941 році.

Підготувала Інна КОСЯНЧУК

Це цікаво

До речі, на Вишгородщині в її нинішніх адміністративних межах не лише Чорнобиль був одним і з населених пунктів, де упродовж століть єврейське населення становило більшість. Зокрема, нині виключене з облікових даних (після аварії на ЧАЕС) селище Поліське також було одним з найбільших іудейських центрів на теренах сучасної України. Населений пункт зафіксований у документах 1415 року як  Хабне за записом про грошові та медові данини в Київ митрополичої вотчини.

До другої світової тут була велика єврейська громада, діяло  кілька синагог. Про євреїв цього населеного пункту розповідається в написаному в 1905 році оповіданні Шолом-Алейхема «Хабне».

 До того ж, Хабне було одним з центрів антирадянського опору на Поліссі. У роки радянської влади у Хабному все змінилось аж до назви – у 1930-ті роки селище перейменували в Кагановичі Перші (на честь вихідця з цих місць – радянського діяча і соратника Лазаря Кагановича, який відомий як один з організаторів Голодомору в Україні). Синагоги також змінили своє призначення – у них розміщувалися  школа й військкомат.

Сліди єврейських громад на Вишгородщині можна знайти і в Димері. За переписом 1897 року, тут проживало 984 єврея, а це – майже 30% населення. Поряд з Димером була розташована єврейська сільськогосподарська колонія Рикунь. Також тут знаходилась двоповерхова синагога.

До речі, саме в Димері у 1884 році  народився Луїс Барт Майєр (Лазар Меїр) – «батько Оскара» – засновник головної кіно премії, а також  і голівудської кіностудії Metro-Goldwyn-Mayer. І хоч деякі джерела називають його місцем народження Мінськ, є припущення, що ці дані були змінені після того, як родина змушена була рятуватися від єврейських погромів.