Нам треба жить не при свічках…

Головна, Новини

…Під сонцем треба жити нам. Так звертається до рідного українського народу поет-пісняр Вадим Крищенко. Його поетичні афоризми – невичерпне джерело знань про історію волелюбних українців, традиції і багатство мовного скарбу у піснях, легендах, переказах…

І одним з важливих завдань розвитку культури молодої України є збереження набутку мудрості минулих поколінь та примноження кращих традицій із врахуванням запитів нової доби. Бо «нова доба нового прагне слова».

У непростий нинішній час новоріччя в Україні хоч трішки відволікли від сьогоднішніх проблем барвистими ялинками та святковими заходами. Бо наш народ у будь-яких життєвих ситуаціях зберігає дух оптимізму і надію на краще майбуття. Пригадуємо, як у часи козаччини справжні захисники рідної землі знаходили час і для пісні, і для гострого слівця, але завжди тримали зброю напоготові. Бо «хочеш миру – готуйся до війни».

Про наших охоронців тиші і спокою на рубежах протистояння з російськими окупантами подбали волонтери та небайдужі люди і надіслали новорічні подарунки та щирі вітання  і від дітей,  і від дорослих. Нас об’єднує спільна мета – жити у вільній Україні під мирним небом із піснею жайворонка і дитячим сміхом у щасливій родині.

У багатьох новорічних виставах, вертепах активно беруть участь діти різного віку. Атмосфера свята долучає підростаюче покоління до продовження кращих традицій відзначення і релігійних, і державних значущих дат у рідній країні.

А мелодійні пісні із глибоким змістом стають фундаментом для патріотичних почуттів та усвідомлення причетності до великої волелюбної нації.

Урочисті дійства у православних церквах також сприяють об’єднанню українців для вирішення важливих завдань поступу рідної України до миру, злагоди, добробуту.

Участь дітей у таких заходах, ознайомлення із Божими заповідями, сподіваємось, зробить нинішній агресивний світ добрішим.

До слова, днями духовний здобуток в історичному відстоюванні своїх прав відзначила Православна церква України. Три роки тому через стільки віків протистоянь із Московським патріархатом врешті отримали Томос – підтвердження верховенства українського православ’я.

Потьмарила свято згадка про «правнуків поганих», які, на догоду чужинцям. За гроші та інші блага, безсоромно кривлялися, висміювали цю важливу для України подію.

«За шмат гнилої ковбаси…» і батька, й неньку продаси? Шкода, що бур»яни із загарбницького поля глибоко проросли у душах доморослого перекотиполя. «Треба громадою обух сталить!…»  «… Та й заходиться вже будить!..»

Проте деяким високопосадовцям отакого змісту заклики не відомі. Отож мої спостереження дещо позбавлені пафосу. Таке життя…

  •   Заговори, щоб я тебе побачив! (із радіо і телебачення)
  • Конкретики конкретної тут не було.
  • Треба тримати емоції в руках.
  • Мені не налазить на голову цей колаборантизм.
  • Ці відомості стали нам відомі.
  • У Путіна імперія в голові.
  • Танцювати на граблях – любиме заняття українців.
  • Це невідомі люди, яких ми всі знаємо.
  • Він не повинен злазити з телефонів.
  • Це не остання кінцева крапка.
  • Я далека від заблудження щодо цього питання.
  • Ця серйозна ситуація стоїть перед ним.
  • Цю підтримку ми чуємо, та не відчуваємо.
  • Ви знаєте, я не знаю, як це знати.
  • Він сидить на березі і жде, коли мимо пропливе ворог у білих тапочках.
  • Дітям треба показувати любов до природи.
  • Цю любов мені привили з малого дитинства.
  • До цього питання треба підходити з головою.
  • Давайте розривати це питання.
  • Ми пускаємо довіру до людей.
  • Якщо ви розтягнули свою довіру, то подумайте про різні варіанти.
  • Я живу через забор і спостерігаю за шприцами та різними записками.
  • Ці аргументи треба підтвердити аргументами.
  • За цими фактами є люди, але вони мовчать.
  • Ці люди можуть пробитися, якщо їх заохотять.
  • Займайтеся політикою, бо вона до вас прийде.
  • Цій історії треба зробити історичні висновки.
  • Кожну велику проблему перебивають іншою великою незрозумілістю.

Підготувала Ольга ДЯЧЕНКО