Сергій Книжников: на Лівобережжі Вишгородщини сформувалась дружна громада

Головна, Новини, Слайд

Йтимемо на вибори однією командою

    Новий адміністративно-територіальний устрій у нинішньому Вишгородському районі передбачає чотири ОТГ. Дві з них – Вишгородську й Петрівську – називають економічно сильними. Про Димерську і Пірнівську формується громадська думка, що вони є слабкими і не самодостатніми.

    Голова Пірнівської сільської ради Сергій Книжников переконаний, що новостворена громада має прекрасний потенціал, який дасть можливість їй стати не лише сильною, а й комфортною для жителів. Він вирішив висунути свою кандидатуру на посаду голови ОТГ, і більшість голів сільрад лівобережжя Вишгородщини його підтримали. Сергій Книжников поділився зі «Словом» своїм баченням розвитку громади.

-Сергію Олександровичу, скільки сіл буде у Пірнівській ОТГ?

    –Давайте порахуємо: Сувид, Боденьки, Жукин, Воропаїв, Вища Дубечня, Нижча Дубечня, Новосілки, Лебедівка, Ровжі, Пірнове.

    Так склалося географічно, що лівобережжя розташоване у Міжріччі – між Десною і Дніпром. І так склалося по-людськи, що ми на сьогодні –– одна велика дружна родина. Кожен голова сільради – авторитет у своєму селі. Ми завжди один одного підтримуємо, ми дуже мобільні. Нашій одностайності заздрить увесь Вишгородський район. Я вважаю, що багато сільських голів Лівобережжя заслуговують бути головою ОТГ. Але оскільки більшість представників громади мені довірили й підтримали мою кандидатуру, то я вирішив балотуватися.

    Ми йтимемо на вибори однією командою. Як були великою дружною родиною, так і залишимось. Коли люди налаштовані на конструктив, на реальне вирішення питань, тоді співпраця є ефективною.

–Що буде з ліквідованими сільрадами?

–Вони до кінця року проходитимуть процедуру ліквідації, а далі буде створено старостати – працюватимуть сільські старости, діловоди, реєстратори. На лівобережжі є чудові приміщення сільських рад, і на мою думку, щоб не витрачати бюджетні кошти для будівництва адмінприміщення для ОТГ, на площах, які звільняться, розташуємо окремі підрозділи ОТГ.

    Звичайно, маємо низку непростих питань, спільних для всієї громади. Насамперед це – проблема кладовищ, які переповнені або їх відсутність.

    Також треба створювати підрозділ комунального господарства. На нього ляже опалення шкіл, також питання забезпечення питною водою, прибирання, благоустрою. Хочеться, щоб ввірена територія була чистою та упорядкованою.

–Сергію Олександровичу, які ресурси має задіяти майбутня Пірнівська ОТГ?

    –Нині на лівобережжі Вишгородського району фінансові показники бажають бути кращими. Однак, прорахувавши бюджет майбутньої ОТГ, ми побачили, що маємо великі перспективи, насамперед завдяки ще не використаному потенціалу.

    Перше – це податкова політика. Наші надходження – це податок на нерухоме майно, земельний податок, оренда землі, транспортний податок, єдиний податок, туристичний збір, податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а також 60% податку на доходи фізичних осіб.

    У деяких селах промислові підприємства, здійснюючи свою діяльність на їхній території,  зареєстровані в Києві. Відповідно податки надходять до столиці. Це не суперечить законодавству, але суперечить інтересам громади. Тому що шум, викиди в атмосферу, відходи, забруднюють наше середовище

   Але є законна підстава сплачувати  ПДФО за місцем здійснення підприємницької діяльності. Є поняття юридичої адреси, але є й таке поняття, як фактична адреса. І саме за місцем фактичної діяльності підприємство має сплачувати ПДФО. І з моменту створення об’єднаної територіальної громади ці питання стануть дуже актуальними для громади.

    Звісно, має відбуватися діалог між владою і бізнесом. Йдеться й про офіційне оформлення працівників, чого нині не всі роботодавці дотримуються, і про сплату ПДФО за місцем діяльності. Тим більше, що бізнес теж зацікавлений у розвитку населеного пункту, бо й він користуватиметься інфраструктурою – дорогами, освітленням, …

–І ви можете вплинути на бізнесменів?

    – Десять років тому  сам прийшов з бізнесу, тому мені легко з ними вести діалог. Я за 2-3 роки домігся того, що всі підприємства, які розташовані в Пірнове, зареєструвались в селі. І цей діалог постійно підтримується і бізнес бере активну участь у житті села.

   Ще одним досить потужним ресурсом для лівобережжі є його досі невикористаний туристичний потенціал. Адже це – ще з радянських часів курортна зона, про яку на даний час не всі знають. 22 вересня 1983 року постановою «Про курортний збір з громадян, які прибувають на відпочинок у курортні місцевості України без путівок чи курсівок» було затверджено перелік курортних місцевостей Української РСР. До нього входило лише сім населених пунктів Київщини: Клавдієве-Тарасове, Ворзель, Боярка, Козин, Ірпінь, Буча й Пірнове. У нас є чудова «фішка» – це йодиста вода. Поклади йоду, які знаходяться біля Остра, розмиває Десна, і в районі сіл Воропаїв, Пірнове, Вища Дубечня у воді утворюється концентрація йоду, дуже корисна для організму людини. У 70-80-х роках у нас було майже 60 баз відпочинку: заводу «Квант», річпорту, трамвайного депо, швейної фабрики «Киянка» – можна перераховувати довго. Та у 90-і роки все занепало. Нині ж з державних баз відпочинку залишились бази МВС і Міноборони. А решта – приватні, і досі більшість власників не поспішали вкладати у них кошти. Але часи змінюються і сьогодні вже інвестори готові вкладати кошти в об`єкти туристичної інфраструктури.      

–Статус – це одне. А як залучити курортників?

    –Спочатку треба створити відповідну інфраструктуру і комфортні умови для відпочивальників.

    Разом з районною владою і Вищедубечанською сільською радою започаткували розробку проєкту розчищення старого русла Десни. Його довжина – майже чотири кілометри. На березі цієї стариці розташовані до 15 баз відпочинку. Раніше русло чистили, але потім перестали, й воно замулилось. Тож люди йдуть купатися на основне русло, а це два кілометри від скупчення баз відпочинку. А відсутність пляжів нікого не приваблює.

    До того ж, цьогоріч люди, які не мають змоги відпочивати в інших місцях, їдуть до нас. Бази відпочинку переповнені.

    А ще плануємо створити локації для відпочивальників з наметами. Варто облаштувати на таких локаціях зручну інфраструктуру, і людина із задоволенням там зупиниться й заплатить за комфортне місце стоянки.

    Також разом з іншими інвесторами впроваджуємо проєкт «Шлях Мономаха», до якого виявляє інтерес і ЮНЕСКО. Плануємо створити об’єкт історико-природного значення. У цій місцевості Десна не має жодних індустріальних об’єктів – електростанцій, дамб тощо, дорога йде через соснові ліси, через дубові гаї, і експерти, які до нас приїжджали, були в захваті від цих природних умов. А ще їх вразили деснянські дуби, яким по 450 років.

    Туристичні перспективи цієї місцевості значні. Адже це й готелі, й ресторани, і зелений туризм … З часом постане і питання розбудови санаторіїв. А громада отримуватиме плату за оренду землі або земельний податок, податок на нерухомість. Плюс буде туристичний збір. Хочемо належно використати рекреаційний потенціал.

–Тобто все «крутитиметься» навколо туризму?

   -Не тільки. Бачите, ми не дуже розраховуємо на агровиробництво, бо тутешні грунти родючими не назвеш. В основному вони піщані. Щоправда, фермери вже звернули увагу на луки, готові їх орендувати для пасовищ.

    Значна територія лівобережжя вкрита лісом, а це – можливості для деревообробки. Лісгоспи заготовляють деревину, реалізують її на електронних аукціонах. Але хочеться створити умови, щоб поблизу лісгоспів будувалися і меблеві фабрики і переробні підприємства. Щоб перейти від ідеї до її втілення, треба створити комфортні умови для інвесторів.

–Чи розраховуєте на державні дотації, субвенції?

–У нас будуть прямі відносини з Кабміном. І ми налаштовані на розробку різноманітних проєктів для громади, які зав’язані на кошти державної підтримки.

   Нині немало населених пунктів користуються міжнародними грантовими коштами. Відверто кажучи, раніше я з недовірою ставився до грантів, але потім не на одному прикладі переконався, що це надійна справа. Зважаючи на специфіку грантів, потрібен фахівець, який знає всі нюанси роботи з грантами, плюс має відмінне знання іноземної мови, без чого неможливе ефективне спілкування з грантодавцями. Я переконаний, що у нашій громаді ми це питання вирішимо. І розробимо проєкти, які зможемо подати на гранти.

–Чи пророблялося питання зручності надання адмінпослуг жителям громади?

    –ЦНАП потребуватиме розширення як кадрового, так і кількісного спектру послуг. У Пірнове, наприклад, нині працюють три реєстратори. Окрім них, на Лівобережжі є ще три таких фахівці

    Центр надання адмінпослуг буде в Пірнові. Моя думка така, що в кожному населеному пункті повинен працювати реєстратор. І те, що деякі підрозділи знаходитимуться в інших селах, не повинно впливати на зручність для людей.

– Яким буде транспортне сполучення?

    -У Пірнове є філія Димерського АТП. Зручність нашої ОТГ в тому, що всі села розташовані в одну лінію. Хіба що Лебедівка трохи в стороні. Від Сувида до Вишгорода автобуси курсують через Пірнове. Заїжджають в центр села. Ситуацію зручного сполучення вже обговорюємо з перевізниками, Йдеться про те, щоб збільшити кількість автобусів і закільцювати маршрут.

– Як у громаді плануєте вирішувати питання з дитячими садочками?

    -На жаль, проблема є. Дошкільні групи переповнені. Є черга до садочків. На лівобережжі є садочок в Пірнове, до якого, окрім місцевих, ходять діти з Нижчої Дубечні, Вищої Дубечні, Воропаєва й Лебедівки. Ще є садок у Жукині, який приймає дітей із Сувида і Боденьок.

    Вбачаю, що гостроту питання можна зменшити шляхом будівництва садочка в Нижчій Дубечні, завершення реконструкції дошкільного закладу в Лебедівці, відкриття нових груп в Пірнові, розширення садочка в Жукині.

     Нині йде реконструкція ясельного корпусу в Пірнові, завдяки якому додадуться місця майже для 40 дітей. Тривають роботи з реконструкції ДНЗ в Лебедівці

–А школи не перевантажені?

   –Ні, там інші проблеми – небагато дітей, а педагоги – старшого віку. Хоча нині помітна тенденція до збільшення кількості учнів у школах низки сіл. Можливо, тут не останню роль відіграє те, що у селах зростає кількість жителів за рахунок приїжджих, які тут зводять будинки, облаштовуються.

    Наразі нагальна проблема – залучення молодих вчителів. Оскільки ми не можемо надати їм житло, то вони не залишаються у селах. Нині фінансування освітньої сфери – це відання відділу освіти Вишгородської РДА, а на цьому рівні житлове питання для педагогів не вирішується. А ось коли запрацює ОТГ – це вже будуть повноваження громади. Можна в бюджеті закладати вирішення житлового питання для фахівців.

    Один з варіантів  – спорудження соціального житла. Інший – виділяти бюджетні кошти для придбання готового житла. У наших селах продаються непогані будинки за доступною ціною, і, можливо, й фахівцям буде цікавіше отримати свій будинок.

    До речі, житлове питання напряму пов’язане з кадровим не лише в освітній сфері, а й в галузі охорони здоров’я.

    Наші амбулаторії відремонтовані. І спеціалісти там працюють хороші. Але три лікарі на всю ОТГ – це надто мало.

    У нас свого часу була повноцінна лікарня – із стаціонаром, інфекційним, дитячим відділеннями, з пологовим будинком, рентген-кабінетом. Потім поступово скорочували підрозділи, і з 2004 року закрили й стаціонар. Я вважаю, що це не зовсім правильно, але тоді виходили із вартості ліжко-місця. Хоча коли йдеться про здоров’я людини, про вартість взагалі говорити некоректно. Нині ж стаціонар чи пологове відділення відкрити не просто. Це пов’язано з ліцензуванням. Однак, ми знайшли вихід, як використати приміщення, які залишились у власності громади. Знайшли інвестора, який облаштує реабілітаційний центр на умовах договору оренди. Це дасть медзакладу нове життя.

–А чи є на лівобережжі сфера, яку можете назвати безпроблемною?

   –В усякому разі, у Пірнове – це спорт. Для мене це важливо, адже спортивна громада – це здорова громада, яка ефективно працює і активно, із задоволенням відпочиває. До того ж, зменшує навантаження на сферу медицини.

    Я сам люблю спорт. 10 років поспіль опікуюсь нашою футбольною командою, щоправда, зараз обов’язки сільського голови відволікають від занять спортом, але я щиро радію успіхам наших спортсменів.

–Тобто, ви взяли за приклад європейський досвід, бо налаштовані на здоровий спосіб життя?

   –Саме так. Ми прийняли програму підтримки спорту, популяризуємо спорт, який, до всього, формує спосіб життя і характер людини, починаючи з дитячого віку.

    Торік відкрили футбольне поле, зроблене за євростандартами, започаткували футбольну школу, де безкоштовно займаються діти з 7 до 14 років. Два тренери тричі на тиждень проводять заняття. Щоправда, під час карантину їх довелось призупинити, але заразвідновили. Форми, м’ячі, тренувальне обладнання – все це є в достатній кількості. Ще плануємо облаштувати роздягальню на стадіоні. І запрошуємо долучитися до футболу всіх жителів лівобережя. Втім, у нас і зараз переважно  займаються діти з Пірнова, Вищої Дубечні та Воропаєва.

   А ще у Пірнове відкрито сільський спортзал, де можна пограти, позайматися на тренажерах. Для дітей і студентів ці заняття безкоштовні.

    На лівобережжі працюють і секції хортингу, танців тощо. Розвиватимемо і нові напрями.  Плануємо з нового року: дзюдо, бальні танці, шахи.

   Після закінчення реконструкції будинку культури, хочемо в ньому відкрити шахову школу, секцію дзю-до. У дітей має бути вибір – чим займатися.

    Дякуємо за цікаву розповідь і бажаємо успіхів вам і всій Пірнівській громаді».

Досьє

Працює: Пірнівський сільський голова

Громадянство: Україна

Число, місяць, рік народження: 27 листопада 1978 року

Місце народження: с. Пірнове Вишгородський район Київська область

Освіта: вища

Закінчив (коли, що): 18 червня 2004 року геологічний факультет Київського

національного університету ім. Тараса Григоровича Шевченка

Спеціальність: геофізика

Кваліфікація за освітою: магістр

Прийняття Присяги посадової особи місцевого самоврядування: 15

листопада 2010 року

Ранг посадової особи місцевого самоврядування: 7 ранг

Загальний стаж роботи: 22 роки

Стаж служби в органах місцевого самоврядування: 15 листопада 2010

Трудова діяльність:

07.1995 – 04.1998 – студент Київського геологорозвідувального технікуму;

07.1998 – 06.2004 – студент Київського національного університету ім. Тараса Григоровича Шевченка;

  1. – 10.2005-08.2006 – менеджер з нерухомості ТОВ «Компанія з управління активами Нерухомість – капітал»;
  2. 08.2005- 03.2007 – менеджер з нерухомості ТОВ «Бізнесінвестресурс»;
  3. – 03.2005-08.2010 – СПД-ФО Книжников С.О.;

15.11.2010 – по теперішній час Пірнівський сільський голова.

12.10.2015 – 04.2019 р. – закінчив  Інститут післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство».

09.2019 р. – слухач    Національної    академії    державного    управління    при Президентові України.

10.2019р. – аспірант Науково-дослідного інституту інформатики і права НАПНУ

Сімейний стан: одружений, виховує дочку

Інтерв’ю «Слова»