Симбіоз музейних технологій

Головна, Новини, Слайд

Вишгородський історико-культурний заповідник за підтримки Українського культурного фонду реалізував проект дигіталізації експозиції (використання цифрових методів вироблення, зберігання та відтворення інформації).

Завдяки програмі «Культура в часи кризи: інституційна підтримка», яка реалізувалась за підтримки Українського культурного фонду, співробітники заповідника працювали над переведенням роботи закладу у цифровий та дистанційний формат. То ж нині оновлена  експозиція історичного музею відповідатиме і сучасним реаліям.

Експозиційні плани, концепція, монтажні листи, музейне обладнання, яке закуплялося до початку пандемії, вже не задовольняли вимогам роботи у сучасних дигітальних та дистанційних форматах. У цьому випадку, недостатня матеріальна база ставала на заваді повноцінному використанню професійних ресурсів співробітників закладу, презентації музейних колекцій у віртуальному просторі, створенню нових цифрових ресурсів для подальшого використання у музейній роботі відповідно до вимог, що виникли у наслідок карантинних обмежень.

Шляхом активного використання цифрових носіїв та дигітальних технологій вдалося розширити простір експозиції більш ніж удвічі  — кількість виставкового обладнання зросла з 20 до 45 одиниць, а кількість робочих місць – з трьох до шести. Кількість виставкових матеріалів зросла зі 185 одиниць (предмети музейного фонду плюс ілюстративний матеріал) до 325.

Придбання нового обладнання дало можливість не відмовлятися від запланованих у 2021 році проведення двох науково-практичних конференцій в режимі онлайн та можливу організацію ще двох онлайн круглих столів.

За рахунок грантової підтримки від Українського культурного фонду придбано чимало нового обладнання – цифрові фоторамки, ноутбуки, монітор, столики-вітрини, телевізори тощо. Тобто, нині у музеї є симбіоз – поєднання музейних технологій минулого і сучасності.

«Використання додаткових чотирьох вітрин дозволило розширити тематичний та хронологічний діапазон експозиції, включивши до неї новий розділ, присвячений сучасним археологічним дослідженням Вишгорода останніх років та діяльності Вишгородської археологічної експедиції у 2017-2019 роках. Створено ресурсну базу для майбутньої роботи закладу в умовах карантинних обмежень, скорочення відвідування, проблем з фінансуванням та інших соціально-економічних викликів, що вже виникли та виникатимуть у майбутньому у зв’язку з пандемією та існуванню COVID-19.

Як повідомила директор Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко  в експозиції «Давній Вишгород» що представлена у другій залі на другому поверсі музею (будинок «Клюкви»), розташоване настінне живописне панно «Давній Вишгород ХІІ-ХІІІ ст.» (розмір 4,5 на 2,5 м).

Панно зображує древнє місто в часи його найбільшого розквіту. У центральній частині картини, на високих дніпровських кручах, розміщений княжий дитинець – потужна фортеця, оточена давньоруськими валами. По ліву сторону дитинця видніється окольний град, де знаходяться ремісничі квартали. Окольний град та передмістя укріплено західним та східним валами. Головною домінантою панно є храм-усипальниця святих страстотерпців князів Бориса і Гліба (освячений у 1112 р.), завдяки якому місто й постало в якості сакрального центру Київської Русі. На картині також можна побачити Дніпро, по якому пливуть давньоруські човни – адже Вишгород  часів Київської Русі був потужним торговельним осередком.

Панно допоможе відвідувачеві візуально сформувати уявлення про минуле міста і краю, доторкнутися до давнини у більш доступний та зрозумілий пересічному громадянинові спосіб. Також картина може використовуватися в якості фотозони.

Автори панно – заслужений художник України Генрі Ягодкін та молода, талановита художниця Тетяна Ягодкіна. Основним джерелом для створення картини слугував макет городища стародавнього Вишгорода авторства Олега Распопіна, науковим консультантом якого був відомий археолог, колишній керівник Вишгородської археологічної експедиції Руслан Орлов, який створив макет у 2005 році.

За матеріалами ВІКЗ