Це гірше, ніж кадри з фільму жахів

Головна, Новини, Слайд

Рятувальники збилися з ніг. Сигналів про пожежі скільки, що ледве встигають гасити. Вогонь спалахує в різних точках Вишгородщини, які справді можна назвати «гарячими». Найбільше повідомлень надходить про пожежі в екосистемах – проблеми, яка виникає щороку у весняний період, – коли сходить сніг і люди починають масово палити суху траву та сміття, значно зростає кількість пожеж, пов’язаних з таким «великим прибиранням».

Загалом у Вишгородському районі за минулі вихідні дні сталося 23 пожежі, із них 18 – в екосистемах.

«Гарячі точки» Вишгородщини

Повідомлення Вишгородського районного управління ГУ ДСНС у Київській області – стислі й чіткі, справді як зведення з «гарячих точок». Ось інформація лише один день – 28 березня, коли рятувальникам Вишгородщини довелось гасити вісім пожеж в екосистемах.

На кілька з них виїжджав черговий караул 38-ої Державної пожежно-рятувальної частини селища Димер. Так, у в селі Гута-Межигірська ліквідували загорання трав’яного настилу на площі 1 га. Потім у Раківці, де горіла суха трава на площі 0,3 га. Пожежа такого ж масштабу сталася у Литвинівці. А далі рятувальники з Димера відправились гасити пожежу в Ясногородці гасили пожежу на трав’яному настил на площі 0,4 га. Після цього довелося гасити ще й сміття на відкритій території за адресою: с. Гаврилівка, СТ «Полісся» по вул. 40 р. Жовтня.

У цей же день ніколи було перепочити й співробітникам чергового караулу 40-го Державного пожежно-рятувального поста села Пірнове. Дві пожежі сталося в Жукині – удень горіло 1.5 га трав’яного настилу, а увечері хтось підпалив трав’яний настил та очерет на площі 2,5 га. У Воропаєві довелось гасити суху траву на площі 3 га.

30 березня, за добу рятувальники Вишгородського району вісім разів долучалися до ліквідації пожеж в екосистемах.

Тож, у більшості випадків рятувальники зазначають: «Причина виникнення пожежі встановлюється». Та, щодо пожеж в екосистемах – мабуть, найголовніша причина – байдужість і безвідповідальність.

«Винна» людська безвідповідальність

Втім, щодо підпалів сухої трави Вишгородщина – не виняток. Така ситуація по всій Київщині, та, власне, і в багатьох регіонах України. За повідомленням Головного управління ДСНС у Київській області, упродовж минулих вихідних на Київщині майже не залишилось «живого місця» де б не виникало загоряння сухої рослинності або сміття. Із 169 пожеж випадків загорання трави — 148, і ще 15 – сміття! Загалом довелось ліквідувати загорання у Києво-Святошинському, Білоцерківському, Вишгородському, Баришівському, Володарському, Яготинському, Іванківському, Бородянському, Тетіївському, Ставищенському районах та м. Узин на загальній площі 330 га!

Місцевість після пожежі виглядає так, ніби чужа армія цілеспрямовано нищила її напалмом – до самого горизонту розкинулося смердюче димне попелище. Під ногами тисячі переплетених чорних трубочок: згорілі стебла очерету спочатку вони ще зберігають свою форму, але варто доторкнутися – розсипаються на попіл…Різкий порив вітру піднімає з поля клуби золи, і заметіль стає чорною, – зазначають рятувальники Київщини й звертають увагу на те, що це ще гірше, ніж кадри з фільму жахів.

За статистикою ДСНС, у 90% таких пожеж «винна» безвідповідальна поведінка людей. ! Підтверджує це вкрай сумна статистика служби з надзвичайних ситуацій.

Одна з причин – людський фактор. Громадяни наводять лад на садових і дачних ділянках, де спалюють сміття, суху траву, деколи створюючи пожежонебезпечні ситуації.

«Роками пали сухої рослинності стають причиною лісових пожеж. Крім того, в зв’язку з підвищенням середньодобових температур велика кількість відпочиваючих спрямовуються на природу, на свіже повітря. В цей час особливо уразливими для вогню стають приміські ліси і доступні для населення лісові масиви», звертають увагу рятувальники Київщини.

Наслідки для екології

Дехто з паліїв сухої трави пояснює такі свої вчинки просто: після пожежі трав’яний настил відновиться, оздоровиться. Хтозна, звідки такі висновки, адже думки фахівців – зовсім інші.

По-перше, у сухому листі часто згорають корисні комахи, які впадають у зимову сплячку, наприклад, сонечка. Їх здобич – попелиці, залишаються зимувати у вигляді яйця на гілках. Тобто, спалюючи листя восени, ми створюємо сприятливі умови для розмноження попелиць навесні, а потім починаємо з ними наполегливо боротися. А невеликі тваринки, наприклад, зайченята, які щойно з’явились на світ і набираються сил у кубельці в сухій траві! Якось інтернет облетіло опубліковане рятувальниками шокуюче фото мами-зайчихи, яка прикрила собою діток і згоріла під час такого «відновлення» і «оздоровлення».

По-друге, спалювання листя призводить до руйнування ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтотворні мікроорганізми. Також вони гинуть і від важких металів, які утворюються внаслідок процесу горіння.

По-третє, за нормальних умов, коли суха рослинність перегниває, необхідні для росту рослин речовини повертаються в ґрунт. А ось під час її згоряння утворюється зола, яка, попри загальноприйняту думку, є дуже поганим добривом. Тому спалювання сухих залишків призводить до збіднення ґрунту.

По-четверте, на природних лісових і гірських ділянках вогонь знищує насіння та коріння трав’яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, та верхні частини їхнього коріння.

По-п’яте, знищення природної листяної підстилки у лісах, призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту. А це негативно впливає на кореневу систему дерев.

По-шосте, під час спалювання сухої трави на придорожніх ділянках або стерні на фермерських полях, виникає загроза перекидання вогню на лісові масиви, що веде до знищення корисних рослин і диких тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.

Антропогенні і техногенні ризики

І це – лише екологічні наслідки спалювання сухої трави. А тепер давайте звернемо увагу на антропогенні і техногенні.

По-перше, існує загроза загоряння житлових будинків, об’єктів підвищеної вогненебезпеки, транспортних шляхів від спалювання сухої трави.

По-друге, якщо суха трава горить на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач чи наземні трубопроводи, виникає загроза виникнення надзвичайної ситуації. Дим і вогонь є напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною коротких замикань ЛЕП, що може призвести до руйнівних наслідків як для населених пунктів, так і промислових об’єктів.

По-третє, дим від таких вогнищ в туманні дні нерідко утворює смог і надовго зависає у повітрі, внаслідок чого погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП і значних аварій. А потрапляючи у легені, смог викликає істотне погіршення здоров’я людей, особливо астматиків. Невже таке комусь подобається.

Проста альтернатива

Рятувальники й екологи постійно розповідають про шкоду спалювання сухої трави. А нині до просвітницької роботи підключилась і громадськість. Isobar Ukraine та Amplifi Ukraine, разом з громадською організацією Центр розвитку інновацій та ПРООН вирішили запустити всеукраїнський соціальний інформаційний проєкт #намцимдихати («Нам цим дихати»).

За даними дослідження Gradus, 39,4% українців продовжують спалювали суху рослинність. А 52% паліїв навіть не знають про небезпеку від такого способу.

То ж учасники проєкту не лише наголошують, що спалювання листя — це погано. А й розповідають і про альтернативний метод перероблювання бур’янів: це відоме всім, але призабуте компостування. Проста справа, до якої заохочують учасники проєкту, спрямована не лише на збереження довкілля, а й на утворення справді корисних для ґрунту добрив.

ВРІЗКА. Не проходьте повз палаючу траву, при неможливості загасити пожежу своїми силами, обов`язково телефонуйте – 101.

«Розмову зі старшим поколінням ми ведемо через соціальні ролики та освітні сюжети на їхніх улюблених телеканалах медіагруп Інтер та Україна. Аудиторію середнього віку ми залучимо через діджитальні ресурси Google, Facebook, а також цілу низку локальних лідерів на кшталт Gismeteo, Megogo, Admixer, Starlight Digital тощо. А молодь? Її ми «вербуватимемо» в агентів змін, адже, згідно з даними Gradus, 20% людей, які перестали палити бур’ян, зробили це на прохання дітей та онуків», зазначила ініціаторка проєкту, СЕО Amplifi Ukraine Юля Карпушина.

Для несвідомих – штрафи

Втім, на жаль, не на всіх діють навіть «залізні» аргументи, ґрунтовні роз’яснення, та навіть заклики до совісті.

У таких випадках варто й «владу застосувати» – покарати паліїв гривнею. Ще торік Верховна Рада підтримала, а президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)» № 556-ІХ, який Верховна Рада ухвалила на позачерговому пленарному засіданні 13 квітня 2020 року.

«Закон, що його підписав Президент, посилює відповідальність за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків», зазначається на офіційному сайті президента.

То ж штрафи нині досить істотні. Суми, які доведеться заплатити за шкоду довкіллю, починаються від 1530 грн, а максимальний розмір штрафу може сягнути 61 200 грн – залежно від виду правопорушення (див. інфографіку).

Втім, якщо статистика пожеж – відкрита, якщо про випадки загорань рятувальники постійно повідомляють, то інформація про те, що когось насправді оштрафували, з’являється вкрай рідко – чи то правоохоронці й рятувальники шкодують паліїв, адже значна їхня кількість – люди літнього віку, чи то не вважають за потрібне олюднювати такі дані. А тим часом, можливо, покарання гривнею було б ще й хорошим «профілактичним» заходом – кожен, перш ніж палити сухостій, сім раз подумав би… і звернувся б до альтернативного способу.

Інф. «Слова»