Українська культурна дипломатія почалася зі «Щедрика»

Головна, Новини

13 грудня 1877 року народився Микола Леонтович – композитор, збирач музичного фольклору, який залишив суспільству багату музично-педагогічну спадщину.

У його творчому доробку – понад 200 авторських обробок і перекладів народних пісень для хорового співу, зокрема, «Над річкою бережком», «Мала мати одну дочку», які увійшли до світової хорової класики; а також одноактна опера «На русалчин Великдень», яка, втім,  не була завершена через передчасну смерть композитора.  Та найвідомішою і найзнаменитішою частиною творчої спадщини Миколи Леонтовича є «Щедрик» – колядка, яка стала відомою на увесь світ, яка звучала у фільмах «Міцний горішок -2», «Один вдома», «Гаррі Поттер», а в англомовній версії трансформувалася в  колядку «Carol of the Bells».

Микола Леонтович удосконалював «Щедрика» майже 20 років. Вперше колядка прозвучала  на Різдво у грудні 1916 року. Як інформує ресурс kolobok, її виконав хор Київського університету, де працював Микола Леонтович. І це була не перша версія обробленої композитором ще дохристиянської пісні, яку виконували навесні – у березні  («Щедрик, щедрик, щедрівочка – прилетіла ластівочка…), коли, згідно з давнім календарем, наставав Новий рік.

Микола Леонтович ще до першого виконання аранжував твір понад 10 років. Перша редакція «Щедрика» з’явилася 1910 року. А потім були й інші редакції, які, вочевидь, не задовольняли композитора. І навіть коли Олександр Кошиць попросив Леонтовича надати колядку для виконання під час європейського турне з метою презентації за кордоном України як незалежної держави, яку мріяв побудувати Симон Петлюра, композитор не був у захваті від пропозиції. Кошиць узяв «Щедрика» в репертуар Української Республіканської Капели практично без дозволу композитора.

Українська Республіканська Капела мала прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і презентувати світовій спільноті унікальну українську культуру. Тож понад сто років тому — на прем’єрному концерті гастролей Української Республіканської Капели, які 1919 року почалися з Праги, 11 травня у Національному театрі Праги уперше за кордоном прозвучав і “Щедрик”.

І навіть коли «Щедрик» у Західній Європі уже став своєрідною візитівкою України, композитор продовжив удосконалювати колядку, остання редакція якої датується 1919 роком. А тим часом успіх колядки у світі був такий, що можна сміливо зауважувати, що українська культурна дипломатія почалася зі «Щедрика».

«За п’ять з половиною років (1919-1924) у Європі та за океаном колектив дав концерти в майже 20 країнах світу (Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія, США, Мексика, Аргентина, Уругвай, Бразилія, Канада та Куба). Виступи капели охопили у цих країнах майже 200 міст, понад 200 концертних залів. Усього було дано понад 600 концертів», зазначила наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім.Михайла Грушевського Тіна Пересунько.

«У англомовній версії «Щедрик» уперше прозвучав у березні 1936 року в Нью-Йорку в «Madison Square Garden» під час американського з’їзду вчителів музики у виконанні хору під орудою американського диригента українського походження Пітера Вільховського. Саме він написав англомовний текст до української колядки, перетворивши її на американську. 21 листопада 1936 року Вільховський зареєстрував відповідний патент у компанії «Carl Fisher». Відтоді український «Щедрик» поволі втрачає статус українського. Хоча, аналізуючи американську пресу наступних десятиліть, можна сказати, що впродовж 40-60-х років авторство музики Миколи Леонтовича переважно зазначалося під час виконання чи запису «Carol of the Bells». Далі воно втрачалось, аж поки пісня не стала просто американською колядкою «Carol of the Bells», зауважує Тіна Пересунько й додає, що загадка популярності цього твору – в його простоті, універсальності та витонченій досконалості й називає його справжнім мистецьким, культурним, комунікаційним феноменом, який варто досліджувати і розвивати.

До речі, текст “Choral of Bells” відрізняється від «Щедрика». “Дзвеніть срібні дзвони, веселі різдвяні дзвони, Христос родився” – співається в англомовній версії.

Підготувала Інна КОСЯНЧУК