Вишгородський район поки що вдалося відстояти

Головна, Новини

«РАЙ.центр» – герої цього українського фентезі письменниці Люко Дашвар опинившись у центрі міста, думають, що опинилися у центрі раю. Можливо, чимось схожим на центр раю уявляють люди центри субрегіонального рівня, які з’являться у процесі децентралізації другого рівня замість нинішніх районів. Тому й посилилась останнім часом боротьба за райцентри. Зокрема й за Вишгород, який районним центром є нині, але цього статусу ледве не позбувся.

Нагадаємо, 12 червня під час позачергового засідання Кабмін затвердив районування областей України, де серед центрів субрегіонального рівня Київщини була і Буча. До укрупненого району мали увійти нинішні Поліський, Іванківський, Вишгородський, Бородянський, Макарівський, Києво-Святошинський райони, а також  Вишгород, Ірпінь та Буча.

Багатьох це спантеличило, адже раніше райцентром визначали Ірпінь, і, вочевидь, вишгородцям він видавався центром субрегіонального раю, бо ніхто проти цього не виступав.

До речі, з того часу, як почалася боротьба за Вишгород як за райцентр, багато хто здивовано запитував: Чому саме зараз? Аргументами за згоду влитися в Ірпінський район були: Ірпінський район вписувався у розроблену Мінрегіоном методику формування районів, а Бучанський, який запропонували згодом, – ні. Тобто якщо вже відійшли від методики, так давайте відстоювати свої територіальні інтереси. Що, власне, імпонувало й сусідам з Іванківського й Поліського районів.

Ольга Василевська-Смаглюк депутат Верховної Ради по 96-му округу – з цього приводу зауважила: «Про нове районування йдеться уже кілька років. Питання про утворення Вишгородського району підняли лише 20 червня 2020 року. Керівники Вишгородського району та КОДА на чолі з керівником профільного департаменту ратували за Ірпінський район (є багато підтверджуючих документів). Із осені 2019 року не робили нічого, щоб довести необхідність змін конфігурацій районів. На робочих групах і засіданнях Комітету, про які я інформувала особисто, представники Вишгородського району або не брали слово, або не наводили прийнятних аргументів».

Коли, не погодившись влитися у Бучанський район, Вишгород почав активну боротьбу за збереження міста як центру субрегіонального рівня, було запропоновано відокремити  Вишгородський район і включити до нього Іванківський і Поліський, а також місто Славутич.

Аргументи за Вишгородський район такі: надто велика кількість жителів майбутнього Бучанського району (понад 450 тисяч осіб) призведе до певних складнощів. У Вишгороді інфраструктура для різноманітних служб новоствореного району набагато краща, ніж у Бучі;. До Вишгорода зручніше добиратися жителям Іванківського та Поліського районів. Багата історія краю – також не останній аргумент.

Задля залишення за Вишгородом статусу районного центру відбулося кілька пікетувань. Зокрема, на цьому тижні два дні поспіль вишгородці пікетували Верховну Раду саме тоді, коли там мали  ставити на голосування  проєкт постанови Верховної Ради № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів».

Спочатку голосування було заплановане на 14 липня, однак цього не сталося. Не в останню чергу, вочевидь,  через низку пікетів,  які організували представники кількох районів Київщини.  Люди прибули до Верховної Ради, аби висловити свою незгоду  із запропонованим районуванням і попросити народних депутатів  врахувати їхню позицію.

Так, представники Васильківщини виступали проти  поділу району на три частини,які приєднали до трьох  майбутніх районів. Жителі Коцюбинського наполягали на приєднанні селища до Києва, адже де-факто їхнє життя тісно пов’язане із столицею.

Представники Вишгородщини організували акцію «Вишгородському району бути» і прийшли до парламенту з вагомими аргументами – вони зібрали майже 10 тисяч підписів за те, щоб закладений у проєкт постанови Бучанський район був розділений на Бучанський і Вишгородський. Акцію підсилили автопробігом «За Вишгородський район!», у якому взяли участь три десятки легковиків.  

Підписи на паперових носіях учасники пікету передали до парламенту через народного депутата  96-го виборчого округу Ольгу Василевську-Смаглюк.

           Учасники пікету вимагали від народних депутатів не голосувати за проєкт Постанови Верховної Ради України № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів» у нинішньому варіанті та відправити його на доопрацювання.

Із пікетувальниками спілкувалися голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко та голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою цього Комітету Віталій Безгін. Також до людей виходили й інші народні депутати, зокрема, від партій «Європейська солідарність» і «Голос», які підтримали ініціативу  вишгородців у мати свій район.

Подекуди спілкування перетворювалося на дискусію. Так, депутат Київської обласної ради від Вишгородського району Андрій Пещерін звернув увагу Віталія Безгіна на те, що у районному центрі буде знаходитись не лише адміністративне представництво, а й районна рада. «У будь-якій країні рік до виборів у закони не вносяться зміни. А у нас залишається три місяці до виборів. Ви сказали, що зберігається адміністративна влада, але ви не уточнили, що залишається районна гілка представницької влади. Тому навіщо витрачати марно кошти? Якщо не встигли зробити другий рівень адмінреформи, то немає потреби поспішати, витрачати кошти, якщо можна не голосувати постанову №3650 і зберегти райони у нинішньому масштабі», підкреслив Андрій Пещерін.

Віталій Безгін зауважив, що недоцільно кошти, які мали б піти на розвиток громад,  використовувати на фінансування нинішніх 490 районів, варто зменшити їх кількість майже на дві третини.

Пікетувальники з Васильківського й Вишгородського районів не відчули реальної підтримки деяких нардепів і занепокоєні тим, що їхню думку народні обранці не врахують, вирушили до Офісу Президента із  своїми вимогами.

Ростислав Кириченко – голова Вишгородської районної ради — передав представнику громадської приймальні Офісу Президента звернення. Там, зокрема,йдеться про постанову № 3650:  «Вважаємо, що ця постанова не відповідає Конституції України, а саме пункту 13 частини першої статті 92, де визначено, що територіальний устрій визначається винятково законами України. Ми виступаємо не проти децентралізації, а за збереження Вишгородського району та просимо вашої підтримки».

Того ж дня, 14 липня, відбулося засідання профільного парламентського комітету, де розглядалося й питання щодо постанови № 3650. Під час засідання Ольга Василевська-Смаглюк намагалась переконати нардепів: «Люди обурені, що питання щодо Бучанського і Вишгородського районів вирішувалося без урахування думки людей… Я вже наводила аргументи, і ще раз хочу сказати, що Бучанський район буде великий, там житиме майже півмільйона громадян. Можна його поділити, і це буде безболісно для вас, як до творців децентралізації, і будуть задоволені люди, які обурені зараз. І вам, і нам іти на вибори восени. Я вас прошу, дослухайтесь до думки людей».

Втім, пані Ользі не вдалося переконати народних депутатів. Після засідання комітету вона прокоментувала ситуацію: «На жаль, профільний комітет відхилив пропозицію пана Качури щодо Вишгородського району, і відхилив пропозицію Безгіна про те, щоб переглядати всю постанову. Я зробила все, що могла». Також  Ольга Василевська-Смаглюк  пообіцяла 15 липня виступити на засіданні Верховної Ради щодо утворення Вишгородського району.

А ось наступного дня – 15 липня – з другої спроби – питання щодо  Вишгородського району внесли до проєкту постанови. Таким чином у новій структурі області маємо не шість районів, а сім.

Нагадаємо, 15 липня постанову № 3650 з голосування зняли  просто на засіданні Верховної Ради на прохання депутатів із фракції «Слуга народу». А їх, у свою чергу, просили про це пікетувальники біля стін парламенту.

Проєкт постанови було відправлено на доопрацювання в Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

І знову народний депутат по 96-му виборчому округу Ольга Василевська-Смаглюк озвучила пропозицію щодо створення Вишгородського району у межах адмінреформи.


На засіданні Комітету були й голова  Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко, депутат Київоблради Олександр Дзюба та депутат Вишгородської райради Дмитро Ликов, які й  почули підтримане 16-ма голосами при 14 необхідних для прийняття рішення депутатів – виокремити Вишгородський район в окрему одиницю субрегіонального рівня.

Ростислав Кириченко прокоментував це рішення: «Сьогодні з допомогою народного депутата Ольги Василевської-Смаглюк і вашою підтримкою ми достукались до народних депутатів, вони почули прагнення жителів Вишгородського району бути окремим районним центром, і тепер можемо святкувати те, що в проєкті постанови тепер є уже і Вишгородський район».

Втім, скільки б районів не було, є одне питання, яке досі у  тумані невизначеності:  які функції виконуватимуть новостворені центри субрегіонального рівня? Це запитання вишгородці поставили 14 липня під час пікетування народному депутату Безгіну. Втім, отримали відповідь, далеку від конкретики. Безгін зауважив, що повноваження районних центрів виписані в законопроєкті, який нині зареєстрований у Верховній Раді й опублікований на її сайті. «Що дає нове районування? Воно жодним чином не торкається охорони здоров’я чи освіти, того, що будуть закриватися правоохоронні відділи. У районному центрі знаходитиметься голова адміністрації або префект, який стежитиме за законністю та конституційністю актів, які видаватимуть органи місцевого самоврядування. Якщо раніше громадяни за певною послугою їздили в районний центр, то тепер вони їх отримуватимуть безпосередньо в громаді» зазначив Віталій Безгін.

Однак проєкт – це одне, а як «на виході» проголосують депутати, враховуючи їхню певну непередбачуваність, залишається лише гадати.

До того ж, Безгін погодився щодо недосконалості нормативних актів, зокрема, розповів про ініціативу створення Київської агломерації й зауважив: «Законодавчого забезпечення Київської агломерації наразі немає. Є зареєстрований законопроєкт, він розглянутий у першому читанні, до другого, відверто кажучи, він недосконалий і потребує перегляду».

Відтак, нині неможливо точно сказати – чи стане Вишгород у статусі  райцентру для людей справді центром раю, про який мріяли герої роману «РАЙ.центр», чи вийде якось по-іншому? Що ж, поживемо-побачимо.

                                                                             Інф. «СЛОВА»