Вишгородський район – у «жовтій» карантинній зоні

Головна, Новини, Слайд

Досі Вишгородському району вдавалося триматися у «зеленій» зоні епідеміологічної небезпеки. А цього тижня за підсумками обласної з питань ТЕБ і НС, цей колір змінено на «жовтий». Адже кількість випадків коронавірусу у районі перевищила 700 осіб. Притому останнім часом добовий приріст хворих уже йде на десятки, загрозливо збільшуючись. Притому тривожне збільшення показав жовтень.

Ось цифри. З початку епідемії станом на 1 серпня у Вишгородському районі було зафіксовано 152 випадки коронавірусу, на 1 вересня – 246, на 1 жовтня – 474, тобто кількість тих, хто підхопив COVID-19 зростала приблизно вдвічі за місяць. А ось жовтень показує тривожніші тенденції. Адже на 14 жовтня – уже 700 випадків коронавірусу. І якщо у вересні кількість хворих за добу коливалася у межах десяти, то ужовтні ця цифра зросла істотно. Ще на початку місяця кількість нововиявлених хворих за добу почала зростати на понад 20 осіб. Останніми днями COVID-19 став ще агресивнішим: 13 жовтня кількість нововиявлених випадків зросла до 36, а 14 жовтня таких зафіксовано вже 41.

 «Коронавірусне лідерство» традиційно тримає районний центр. На 14 жовтня у Вишгороді зафіксовано 363 випадки – це більше, ніж було у всьому районі станом на 1 вересня. На другому місці цієї невеселої «турнірної таблиці» – так само традиційно Нові Петрівці, де кількість тих, хто підхопив коронавірус, наближається до сотні, на третьому – Димер. У населених пунктах Правобережжя Вишгородщини кількість хворих набагато вища, ніж на Лівобережжі. Вочевидь, свою роль грає близькість до Києва, і те, наскільки багато людей відвідують столицю, яка нині опинилося у «помаранчевій» зоні.

З початку епідемії одужала 361 особа.

Однак маємо ще одну тривожну тенденцію – у жовтні на Вишгородщині збільшилась кількість летальних випадків від коронавірусу. Так, станом на 5 жовтня було 9 летальних випадків, 6 жовтня – 10, 11 жовтня – 11 летальних випадків, а 12 жовтня – ще на один більше.

Тож не дивно, що з такими показниками Вишгородський район вперше за час епідемії вийшов з умовно комфортної «зеленої» зони і перемістився до «жовтої».

Разом із Вишгородським районом, за підсумками Київської обласної комісії з питань ТЕБ і НС, до «жовтої» зони віднесено Білу Церкву, Березань, Бориспіль, Бровари, Бучу, Переяслав, Ржищів, Славутич, а також Баришівський, Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Іванківський, Кагарлицький, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський і Яготинський райони.

А ось на території Василькова, Ірпіня, Обухова, Фастова, а також Бориспільського та Києво-Святошинського районів цього тижня встановлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Іванківський і Поліський райони, які, згідно з новим адміністративно-територіальним поділом, увійдуть до новоствореного Вишгородського району, залишилися у «зеленій» зоні.

Такі епідемічні рівні встановлюються на чотирнадцять днів.

Під час епідемії коронавірусу, власне, як і під час будь-якого іншого інфекційного захворювання, головне – берегти себе і своїх близьких, аби оминула біда. Саме коронавірус змушує бути особливо пильним, адже протокольного лікування цієї хвороби досі не визначено, тим, хто занедужав, призначається симптоматичне лікування.

Є люди, які досі не вірять у те, що коронавірусна інфекція існує. Але – це все одно, що не вірити в дощ, і заперечувати це природне явище, навіть якщо бушує злива. Тож, можливо, так порадити скептикам: можете не вірити, що ця хвороба є, але дотримуйтесь усіх заходів епідемічної безпеки, будьте пильними, і хай вона обійде вас стороною.

Адже кількість хворих в Україні і світі зростає. За даними Центру громадського здоров’я, станом на 14 жовтня Україні зафіксовано 5590 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19. Кількість активних хворих становить 152249 осіб. Загалом в Україні 276177 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, із них 5229 летальних, 118699 пацієнтів одужало.

Тож уряд вирішив подовжити дію адаптивного карантину до кінця року, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що це потрібний крок, щоб гарантувати більш безпечне середовище для українців. 13 жовтня під час позачергового засідання уряду підтримано внесення змін до постанови №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Денис Шмигаль зазначив: «Світ продовжує бити рекорди захворюваності та посилювати карантинні заходи. В Україні ми також діємо відповідно до епідемічної ситуації. Ці заходи спрямовані, перш за все, для безпеки українців» і повідомив про зміни до постанови №641, якими запроваджується низка нововведень. Зокрема, змінюються правила щодо дозволеної кількості людей у масових зібраннях.

«Наші розрахунки показують, що після проведення концертів із масовим скупченням людей у регіонах кількість хворих суттєво зростала. Після таких «веселих» концертів зовсім невесело лікарям та всьому медичному персоналу, що приймає хворих», — наголосив Денис Шмигаль, і зазначив, що в зеленій зоні пропонується дозволити масові заходи у кількості не більше 50 людей, за умови дотримання соціальної дистанції у 1,5 метра й маскового режиму. У «жовтій» — не більше 30 людей, у «помаранчевій» — не більше 20. «При цьому на території регіонів із відповідними обмеженнями дозволяється проведення спортивних заходів, але без глядачів. Окрім міжнародних змагань, за окремим погодженням Міністерства охорони здоров’я», — сказав прем’єр-міністр.

Також Д. Шмигаль зауважив, що під час засідання державної комісії по ТЕБ та НС напередодні було підтримано позицію Міністерства освіти і науки рекомендувати закладам загальної середньої освіти встановити канікули з 15 до 30 жовтня. Після їх закінчення, за словами прем’єр-міністра, можливе переведення на дистанційну форму навчання. Цю пропозицію також врахував уряд у внесенні змін до постанови.

Також під час канікул відбудуться вибори, у закладах середньої освіти працюватимуть дільничні виборчі комісії. І це становить значну загрозу для учнів і вчителів. Тому встановлення канікул до 30 жовтня створить умови для безпечного проведення виборів у цей період. Закладам профтехосвіти, передвищої та вищої освіти рекомендується перейти на дистанційне навчання з 15 жовтня до 15 листопада – на цьому наголосив Денис Шмигаль і зазначив: «Запровадження додаткових обмежень — це абсолютно зважене рішення. Ми керуємось розрахунками наших експертів, медиків, наукового середовища. Українські провідні науковці Академії наук наголошують, що при збереженні теперішніх темпів зростання кількості хворих і недотриманні встановлених карантинних обмежень — медична система може не витримати і лікарі будуть вимушені обирати, кого рятувати, а кого ні. Уряд робить все можливе для посилення спроможності медичної системи, щоб бути готовими до найгірших сценаріїв.

Окрім того, міністру охорони здоров’я Максиму Степанову поставлене завдання збільшити кількість тестувань до 50 тисяч на добу. Як наголосив Денис Шмигаль, Україна має вийти на 75 тисяч тестувань на добу.

Інф. «Слова»

 Що означає поділ на карантинні зони

«Зелена» зона: перебування у громадських будівлях в масках або респіраторах; проведення масових заходів: не більше однієї людини на 5 квадратних метрів; кінотеатри із заповненістю на 50%; перевезення пасажирів тільки в межах сидячих місць.

«Жовта» зона: окрім обмежень «зеленої», забороняється: відвідування установ соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, що надають послуги кризово.

«Помаранчева» зона: окрім обмежень «жовтої», забороняється: діяльність закладів розміщення (хостели, туристичні бази тощо), окрім готелів; діяльність розважальних закладів, ресторанів у нічний час; планові госпіталізації в лікарнях; спортзали, фітнес-центри, заклади культури; прийом нових змін в дитячі табори; обмеження для масових заходів: одна людина на 20 квадратних метрів та не більше 100 людей.

«Червона» зона: окрім обмежень «помаранчевої», забороняється: робота громадського транспорту; відвідування закладів освіти; діяльність торгово-розважальних центрів, кафе та ресторанів.