Зроблене – завжди краще, ніж гарно обіцяне

Головна, Новини

Напередодні виборів до місцевих рад ми поспілкувалися із досвідченим фахівцем у сфері місцевого самоврядування, заступником Димерського селищного голови Юрієм Вікторовичем ІСАЮКОМ, поговорили з ним на тему виборів до місцевих рад, про їх повноваження і фінансування, спроможність вирішувати усі місцеві питання і нести за це відповідальність перед виборцями. Власне, для цього в Україні і відбувається децентралізація – передача повноважень та фінансів від державної влади найближче до людей – органам місцевого самоврядування.

– Юрію Вікторовичу, ні для кого не секрет, що Ви балотуєтесь на посаду голови Димерської селищної ради від партії «Європейська солідарність». Думаю, що читачам буде цікаво почути про основні факти Вашої біографії.

– Дякую за запитання, з радістю на нього відповім. Народився у 1979 році в селищі Димер Вишгородського району Київської області. Вісім років навчався у Димерській гімназії, 10 та 11 класи закінчував у Димерській ЗОШ  І-ІІІ ст. №1. У 2002 році закінчив Національний аграрний університет за спеціальністю «Облік і аудит» та здобув вищу освіту за кваліфікацією економіст-бухгалтер.

Із 2003 року по березень 2011 року працював у державній податковій інспекції у Києві. Мені присвоєно спеціальне звання радник третього рангу податкової служби.

У 2010 році обраний депутатом Димерської селищної ради VI скликання. Для мене сфера місцевого самоврядування була новою, однак після дворічного терміну депутатства вирішив, що, моя робота як господарника, буде ефективнішою на основній роботі в Димерській  селищній раді, тому у 2012 році пройшов конкурсний відбір та був призначений на посаду спеціаліста  першої категорії.

У серпні 2013 року сесія селищної ради погодила мою кандидатуру на посаду заступника Димерського  селищного голови Леоніда Григоровича Кучерявого, де й працюю й зараз.

Розкажіть про особисте, родину маєте?

Звісно, маю чудову сім’ю. Одружений, виховую двох дітей. Дружина – Олеся Володимирівна Ісаюк, працює головним економістом в ТОВ «Димерське АТП» та займається підприємницькою діяльністю. Донька Вероніка Ісаюк, 2005 року народження, та син Назар Ісаюк, 2011 року народження, учні  НВК «Димерська гімназія» ЗОШ І ст., де в свій час навчався і я.

Дружина мене підтримує в усіх починаннях, тому у виборчому процесі є моєю довіреною особою як кандидата на посаду Димерського селищного голови.

– Які зараз Ваші функціональні обов’язки, з чим пов’язана робота?

– В основному назва моєї посади – заступник селищного голови по виконавчій роботі говорить сама за себе. Заступник голови – це людина, яка в основному працює над реалізацією інфраструктурних проектів.  За останні вісім років роботи в селищній раді вдалося багато чого зробити для розвитку населених пунктів: обгородження кладовища,  капітальний ремонт 28 доріг, асфальтування прибудинкових територій по вулицях Соборна, 61, Шевченка, 28, 70, та 72-а, Соборна 45 та 45-а, Бударіна, 1, 3, 10, 12, 14, ремонт  паркової зони в центрі селища, встановлення світлофору для безпеки руху пішоходів по вул. Соборна, освітлення майже всієї території Димера та сіл, встановлення дитячих майданчиків, по вул. Яблуневій відкриття безкоштовної громадської вбиральні, яка працює вже більше року.

Значна частина бюджетних коштів була направлена Димерському комбінату комунальних підприємств на оплату послуг по вивезенню сміття з місць загального користування, утримання громадської вбиральні, проведення благоустрою та озелененню територій (у 2020 році Димерському ККП перераховано більше 1 300 000 грн). Якщо описати всю роботу, проведену селищною радою за останні роки, то шпальт газети не вистачить.

Додам, що проводячи багато часу на зустрічах із виборцями сусідніх сіл, можу з впевненістю сказати, що люди відзначають, який Димер охайний, освітлений та затишний. Вони б теж хотіли такого розвитку для свого села. Щоденна клопітка робота без пустих балачок – ось моє кредо.

– Місцеві вибори 2020 року надзвичайно партійно і політично заангажовані, тому хотілося б дізнатись, чому Ви балотуєтесь саме від політичної партії «Європейська солідарність»? Яка це партія на Вашому рахунку? 

– А й справді, чому? Та, мабуть, двома словами і не скажеш, спогади повертають у минуле… Пам’ятаю 2014 рік як сьогодні. Почались бойові дії на сході України. Війна з Росією. В пам’яті постає мій кабінет, весь заповнений коробками з бронежилетами, касками, військовою формою, берцями, комплектами термоодягу, тактичними рукавицями, засобами гігієни, харчовими продуктами довготривалого зберігання – збирали все, що могли. Люди приносили з дому навіть консервацію. Селищна рада несподівано перетворилась в певний координаційний центр, звідки зібрана допомога доставлялася на фронт або передавалась безпосередньо хлопцям. Рада і громада працювали як злагоджений механізм для допомоги бійцям. Знаєте, що було найстрашніше на той час? Відповім – купувати та передавати на фронт бронежилети і каски, адже від їх якості залежало життя людини.

Той трагічний 2014-й показав у якому страшному занепаді була армія: без чіткого керівництва та матеріального забезпечення. Складалось враження, що кожен діяв на свій розсуд…

Команда політичної сили, яка п’ять років тому не побоялася взяти на себе відповідальність за порятунок країни, що опинилася на самому краю безодні, та працювала над збереженням євроінтеграційного курсу України стала для мене показовою, саме тому у 2015 році я долучився до їх команди. В жодних інших партіях не був.

Дякую, такі подробиці з життя та роботи, мабуть, мало кому відомі.

– Так, про це знають лише моя сім’я, колеги по роботі та хлопці АТОвці.  Ні з ким іншим цими спогадами ніколи не ділився. Це було зайвим.

– Чому Ваш принцип по життю «Зроблене – завжди краще, ніж гарно обіцяне»?

Я не популіст, я господарник. Працювати змалечку мене привчили батьки. Ніщо не дається без зусиль. Працюючи заступником голови, я ніколи не давав пустих обіцянок, тому і зараз, як кандидат на посаду Димерського селищного голови, не переконуватиму виборця, що через рік все вдасться змінити, вирішивши всі проблеми. Ні! Я усвідомлюю, який колосальний об’єм роботи буде у майбутній Димерській об’єднаній територіальній громаді. Можу запевнити, що проблеми Димера та всіх 33 сіл, які входитимуть до складу громади, ми з командою вивчили, бачили їх на власні очі.

Безпосередньо спілкуючись із мешканцями всіх населених пунктів, зрозумів, що люди сподіваються на сильного лідера, і зазначають, що місцеві вибори – це шанс до комфортнішого життя в громаді.Оскільки, я позиціоную себе як господарник, вже визначив найнагальніше, з чого почну, в разі обрання.

– І що ж ставите в пріоритеті? З чого почнете?

Безпека людей – це мій пріоритет! Це для початку. Коли в селах із заходом сонця стає темно на вулицях і взимку о п’ятій годині вечора людям вже страшно повертатись з роботи, то хіба це ХХІ століття? Найбільш засмучує те, в більшості сіл освітлювальна мережа є, а світла немає. Чому, спитаєте Ви? Проконсультувавшись по цій проблемі із працівниками Вишгородського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго», відповідь проста – зняті лічильники вуличного освітлення, бо в бюджетах сільських радах не вистачало коштів на оплату таких послуг. Не можу зрозуміти чому це питання досі не вирішено. Тому, як голова громади (в разі обрання), почну роботу по відновленню вуличного освітлення в селах, в той час як моя команда буде працювати над проектами в інших сферах згідно стратегії розвитку.

– Ви не боїтесь говорити про ті речі, яких у людей не було з 90-років минулого століття?

– Ні, не боюсь! Я обіцяю, що докладу максимум зусиль для того, щоб люди почали почуватись безпечно. В Димері, селах Рикунь та Каменка це зробити вдалось.

– Хотілося б дізнатись, якою є Ваша передвиборча програма і як Ви будете втілювати її в життя?

– Програма є, залишилось декілька проблемних питань, шляхи вирішення яких потребують узгодження та поради спеціалістів в галузі житлово – комунального господарства. Я зроблю все від мене залежне, щоб моя програма як кандидата на посаду селищного голову була доведена до кожного виборця майбутньої громади, навіть найвіддаленіших сіл таких як Любидва, Андріївка чи то Пилява. 

– Ви вже неодноразово наголошуєте, що маєте команду. Розкажіть про людей, яким довіряєте.

– Як відомо, один у полі не воїн. Моя команда – це мої сила та натхнення. Мені вдалось згуртувати чесних та професійних людей, які будуть самовіддано працювати для розвитку Димерської об’єднаної територіальної громади. В кожному з них я впевнений. Кожен з них особистість, людина яка зробила себе сама.

– До речі, як відреагували колеги в Димерській селищній раді, коли дізнались про Ваш намір балотуватись на посаду селищного голови?

– Це питання, над яким я думаю щодня. Впевнений, що селищний голова Леонід Григорович Кучерявий, якому я завдячую знаннями та досвідом, а також переважна більшість колективу – мене підтримують. Разом зі мною кандидатами в депутати від політичної партії «Європейська солідарність» по округу №2 ідуть секретар селищної ради Наталія Сергіївна Мельниченко та спеціаліст другої категорії Людмила Володимирівна Давиденко, які є фахівцями у своїй сфері та користуються повагою серед людей. Можете самі перевірити.

– Ви знаєте всіх своїх конкурентів? Є несподівані для Вас кандидати?

– Переважну більшість знаю, адже з кимось шляхи перетиналисьпо роботі, з кимось знайомий давно. Багато популістів, є й такі, що навіть не живуть в населених пунктах, які входитимуть до Димерської об’єднаної громади. З усіх дванадцяти кандидатів, як реального конкурента оцінюю одного. Ім’я афішувати не буду, люди зроблять свій вибір. 

Що стосується несподіваних кандидатів, то скажу чесно, один є – мій друг, з яким пліч-о-пліч працюємо багато років. Не очікував від нього, але життя непередбачуване.

Додам, що громада – територія моєї особистої відповідальності. Буду працювати, щоб не було соромно дивитись в очі виборцям, і своїм дітям, в першу чергу.

– Дякуємо за розмову. Нехай щастить!

– Спасибі за інтерв’ю. Успіхів!

Інф. «Слова»

.